Бджоли: «Ми є те, що ми їмо»

Домівка
Новини
Наш блог
Воістину «ми є те, що ми їмо» — доведено бджолами!

Як характер харчування формує бджолу

Воістину «ми є те, що ми їмо» — доведено бджолами!

Автор: головний бджоляр

Ця фраза є однією із найвідоміших у світі, позаяк її автор — давньогрецький лікар Гіппократ, якого кличуть батьком сучасної медицини. Просто відчуйте це: «Ми є те, що ми їмо». Тобто вже задовго до настання нашої ери (що вже й говорити про нинішній просвічений вік!) люди переймалися власним раціоном і напряму пов'язували його зі своїм здоров'ям.

Звісно, ця тема — дискусійна, адже чинників, що впливають на нашу біологію, аж надто багато, а сучасна наука, за зізнанням низки вчених, спромоглася відчинити лише одну скриню знань, всередині якої знайшла наступну замкнену скриню. І, коли й цю буде відчинено, то вже зрозуміло, що очікує на людство всередині — ще одна скриня.

Та справу відмикання скринь ми залишимо вченим, самі ж звернемося до природи. А природа, на переконання команди Медової ферми «Пасіка 21», за будь-яких обставин є найкращим порадником для людини. От хоча б наші бджоли. Це просто дивовижно, в якій гармонії живе кожна бджолосім'я, як вона співпрацює, розмножується, і знову ж таки харчується...

«Ми є те, що ми їмо» — пам'ятаєте? Цікаво, що ця формула працює навіть на найменшому рівні. Як зазначає відомий український пасічник, знавець і популяризатор бджільницької справи Валерій Корж, надзвичайно важливе значення для формування з яєчка відповідної особини в бджолиній сім'ї має характер її харчування. Тобто, і матка, і робоча бджола розвиваються з абсолютно аналогічного генетичного матеріалу — заплідненого (диплоїдного) яйця. І лише різний раціон личинок дозволяє отримати зрештою зовсім різні особини!

«Надзвичайно важливе значення для формування з яєчка відповідної особини в бджолиній сім'ї має характер її харчування»

Німецький автор Франц Лампайтль пише, що це маленьке диво змусило вчених поламати голови. За його словами, перші докази того, що за зміну курсу в розвитку бджоли відповідає специфічний білок, вперше з'явилися у роботі японського вченого Масакі Камакура, і то аж у 2011 році. Ця мініатюрна «білкова різниця», однак, ще раз засвідчує стару гіппократівську істину, що живу істоту формує її раціон.

Якщо ж це справедливо для комах, чому це не має стосуватися людини? Медова ферма «Пасіка 21» дбає не лише про своїх розумах-бджолок і природу, а й про тих, хто споживає наш надзвичайно корисний органічний мед. Тож, друзі, обирайте із розумом, харчуйтеся свідомо й завжди в міру — і ваша «оновлена внутрішність», сформована законами природи, вам точно сподобається!

Здоров'я усім і гарного настрою!